Креативність в Україні

Креативність як провідний принцип побудови освітнього середовища у вищому навчальному закладі

Останнім часом в наукових публікаціях, розглядаються різноманітні теоретичні підходи до проблеми створення креативної педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, а також досліджується роль викладача у формуванні умов для інноваційної освітньої діяльності побудованої за принципом креативності.

За нинішніх умов метою модернізації вищої освіти на нових законодавчих і методологічних засадах послуговують досягнення принципово нового рівня якості професійної підготовки фахівців у вищій школі, особливо педагогів. Креативна педагогічна діяльність створює умови для повноцінного прояву особистості педагога і є передумою для пошуку нових дидактичних і технологічних систем навчання і виховання. У вимірах соціально-педагогічних вимог, які ставляться до випереджувального розвитку інноваційного простору у сучасній освітянській сфері, ключовим фактором залишається творчий вчитель.

Вітчизняні науковці (Н. Гузій,    І. Зязюн, Я. Кічук, Л. Тарасевич, Л. Хомич та ін.) здебільшого єдині у визнанні недосконалості системи підготовка педагогічних кадрів. Сьогодні стан теорії і практики підготовки сучасного педагога, за умов стрімкого зростання інформатизації суспільства, глобальної інтеграції знань повинен сприяти формуванню креативності у професійній підготовці майбутнього вчителя.

Аналіз досліджень і публікацій в яких започатковано розв’язання даної проблеми показав, що наукове обґрунтування сутності креативності було здійснено психологами (Д. Векслер, Дж. Гілфорд, Р. Кеттел, А. Маслоу, К. Тейлор, Е. Торренс та ін.) наукові дослідження присвячені формуванню креативності проводили відомі педагоги ( Е. Вишнякова, М. Галич, Д. Мойсеюк, С. Романишина, Н. Сидорчук, С. Сисоєва, В. Тарасенко та ін.).

Дані дослідження дають нам ґрунтовну підставу вважати, що визначальною якістю творчої особистості є креативність, яка з одного боку, виступає важливою характеристикою діяльності умовою і її результатом, а з іншого — це цілісна особистісна якість, яка виступає системоутворюючою ланкою в структурі професіоналізму вчителя. Проте в сучасних умовах залишається актуальною соціально-педагогічна потреба у спеціальному і комплексному науковому осмисленні проблеми створення освітнього середовища у вищому навчальному закладі на основі принципу креативності, що стане запорукою якісної підготовки майбутніх учителів до професійної творчої діяльності.

Мета даної статті: окреслити основні особливості креативної педагогічної діяльності, визначити місце і роль викладача у створенні умов для інноваційної освітньої діяльності у вищому навчальному закладі.

Сьогодні існують розбіжності у визначенні поняття креативність, а також немає єдиної стандартної дефініції з якою би всі погодились. Раніше у літературі використовувся термін «творчі здібності» однак пізніше почав витіснятися мовним запозиченням з англійської мови.

На думку професора І. Мілославського, терміном «креативний» позначається творчість, що не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату.  А слово «творчий» залишається зі своїм вихідним значенням, що не розрізняє діяльність результативну й навпаки, безрезультатну.

Креативність визначалася Е. Торренсом як процес появлення чутливості до проблем, дефіциту знань, їх дисгармонії, незгідності, несумісності, розбіжності, фіксації цих проблем, пошуку рішень, висування гіпотез, перевірок, формування та повідомлення результату рішення.

Х. Трик вважає, що в самому загальному вигляді поняття креативність включає в себе минулі, супутні і послідуючі характеристики процесу в результаті якого людина, чи група людей створює будь-що, не існуючого раніше.

Виходячи з цього в дослідженні творчості він відокремлює наступні основні напрямки, які розглядають креативність як:

  • продукт;
  • процес;
  • здібність,
  • рису особистості в цілому.

Ф. Баррон і Д. Харрінгтон, підбиваючи підсумки досліджень ХХ століття у галузі креативності, зробили узагальнення відомостей, зокрема, що особливостями творчого процесу, продукту та особистості є їхня оригінальність, валідність, адекватність, правильність та оригінальність на даний момент. Цілісне вивчення проблеми творчо діяльності дозволило колективу російських авторів визначити його як доцільну, цілеспрямовану теоретичну і практичну діяльність людини, що відрізняється новизною, оригінальністю, нестандартною в загальносоціальному, груповому або індивідуальному плані.

Розвиток професійної творчості в процесі практичної діяльності будується на освоєнні системи спеціальних знань, навиків і комплексних умінь, досвіду, майстерності в області спеціальних наук, а також психології, педагогіки, методик, тобто всього того, що служить економнішому і продуктивнішому вирішенню професійних практичних завдань.

У науковій літературі креативна педагогічна діяльність розглядається також як творчий підхід до вирішення проблеми педагогічного процесу, в ході якого інтереси й цінності особистості є домінуючим компонентом організації та сенсу навчальної діяльності. Тобто, креативний підхід до навчальної проблеми передбачає не розв’язання готових дидактичних задач, а генерацію творче формулювання й розробку ідей, задумів та проектів у навчальному процесі.

Особливостями креативної педагогічної діяльності є те, що вона визначає стосунки між викладачем і студентом як партнерські, а основним елементом навчального процесу виступають не знання, а інформація. При цьому студент не засвоює готові уявлення і поняття, а сам з різноманітних одиниць інформації видобуває власне уявлення про оточуюче середовище.

Мета профільної підготовки, побудованої за принципом креативності полягає в тому, щоб пробудити творчу активність студентів, сприяти становленню їхньої самостійності у мисленні та діяльності. Для цього студент повинен підходити до навчання як до творчого процесу, самостійно оволодівати знаннями — це в свою чергу, потребує такої технології навчання, яка б містила би різні способи активізації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх педагогів.

Ряд авторів В.Сластьонін, Л. Подимова, А.Морозов, Д. Чернелевський, відзначають, що великий вплив на розвиток творчості та створення педагогічного процесу на основі принципу креативності впливають особистісні якості індивіда, його емоції і мотиви.

Творчих людей відрізняють такі якості: допитливість,  прагнення до вдосконалення, винахідливість, кмітливість, розвиток уяви, самостійність і незалежність в думках, мисленні, вчинках, широкий кругозір і ерудиція, професіоналізм і компетентність, артистичність, оптимізм, відчуття гумору, оригінальність, гнучкість мисленн.

Освіта передусім має забезпечити сприятливі умови для саморозвитку особистості та допомогти людині усвідомити власне призначення та соціальну роль. Сьогодні освітнє середовище можна уявити як систему впливів та умов формування особистості за певним зразком.

Креативне освітнє середовище — це багатовимірна індивідуалізована цілісність, призначена для створення умов, які б сприяли особистісному зростанню. Провідною метою функціонування креативного освітнього середовища вузу є створення умов максимально сприятливих для самоактуалізації кожної особистості, підготовки культурних, моральних та висококваліфікованих фахівців здатних самостійно та компетентно вирішувати завдання нового часу, швидко орієнтуватись в найскладніших ситуаціях, які б володіли творчим мисленням, активною життєвою позицією, навичками самоосвіти, самовиховання та самоаналізу.

Для того, щоб освіта дійсно стала креативною та особистісно-орієнтованою, тобто більш ефективноюЮ вважається, що вона має орієнтуватись на рівень підготовки в певній галузі знань та ступінь загального розвитку світоглядної культури, особливості психічного складу особистості (пам’яті, мислення, сприйняття, вміння володіти власною емоційною сферою, особливості характеру, темпераменту). Тобто навчання має бути індивідуальним.

На нашу думку у креативному освітньому процесі домінантною має бути діяльність студента, яка направлена на самостійне розширення предметного ядра знань та на самостійну пошукову, дослідницьку-пізнавальну діяльність. Для організації такого процесу у вузі потрібний викладач не традиційної освіти, а абсолютно нової формації, що володіє методологією креативної освіти — це по-перше. По-друге, потрібні підручники і навчальні посібники що відповідають принципам креативної освіти, а також методичні посібники як для самого викладача, так і для студента. По-третє, потрібні інші інструментальні інформаційні дидактичні засоби, що забезпечують креативну освіту. По-четверте, потрібні нові креативні мультимедійні, інформаційні і телекомунікаційні технології. П’яте — це підготовка викладацьких кадрів для всіх типів ВНЗ здатних до проектування і моделювання авторських інтелектуальних продуктів в парадигмі креативної освіти.
Системоутворюючим чинником креативної освіти є інноваційна діяльність самого викладача. Лише творчий викладач зможе сформувати майбутнього творчого фахівця.

Також залишається актуальною проблема підвищення комп’ютерної обізнаності самого викладача вищої школи. При чому не на рівні користувача, а на рівні, що дозволяє йому самостійно створювати тестуючі, навчальні авторські дидактичні засоби.

Найбільш продуктивними в справі вироблення навиків педагогічної діяльності є педагогічні тренінги з обов’язковим їх записом на цифрову відеокамеру і з подальшим переглядом на ПК. Використання такої технології дозволяє анімувати театральну педагогіку, зробити її особистісно-орієнтованою, що є продуктивним в професійній підготовці майбутнього педагога.

Сьогодні для вузу є актуальним створення спеціальних аудиторій і залів бібліотек відкритого доступу з єдиною навчально-інформаційною мережею, що дозволяє отримувати навчальну інформацію в різних формах, що дозволяє зрушити внутрішню мотивацію студента, збуджує інтерес до навчального предмету, розкриває креативні якості і фантазію суб’єкта освіти.

Список використаних джерел

1. Вільна енциклопедія Вікіпедія — Креативність [Электронный ресурс] — Режим доступу: http://uk.0ikipedia.org.
2. Трик Х.Е. Креативность как процесс / Х. Трик — М.: Наука, 1987. — 128 с.
3. Смирнов С.Д Педагогика и психология высшего образования: От деятельности к личности / С. Смирнов. — М.: Академия, 2003. — 304 с.
4. Психология и педагогика: Учебное пособие / Бодалева А. А. [та ин]. — М.: Изд-во института психотерапии, 2002. — 585 с.
5. Морозов А. Креативная педагогика и психология: Учебное пособие / А. В. Морозов, Д. В. Чернилевский. — М.: Академический Проэкт, 2004. — 216 с.
6. Проектування креативного освітнього середовища вузу [Електронний ресурс] / А. Кадієвська // Наукове пізнання. — 2008. — № 22. — С.72-76.
7. Полат Е.С Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е. С. Полат. — М., 2002. — 272 с.

Автор: Олена Ярошинська

Джерело: http://library.udpu.org.ua/library_files/probl_sych_vchutela/2010/1/visnuk_16.pdf

 

Пример_текста
Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

The Latest

Пример_текста
To Top